Дослідження вітчизняних науковців дозволили створити нові системи для діагностики раку

Дослідження українських науковців створили базу для виготовлення нових систем для діагностики онкології, туберкульозу та інших важких захворювань людини. Це стало можливим завдяки виконанню у 2013 році проекту «Молекулярні механізми реалізації генетичної інформації» – переможця у цільовому тематичному конкурсі наукових проектів для грантової підтримки Науково-навчального центру «Державна ключова лабораторія молекулярної і клітинної біології». Про це повідомив голова Державного агентства з питань науки, інновацій та інформатизації Володимир Семиноженко.

Мета проекту полягала у з’ясуванні молекулярних механізмів регуляції експресії генів, що лежать в основі різноманітних патологічних станів людини.

«Реалізація проекту дозволила розпочати та підтримати вже ініційовані фундаментальні наукові дослідження у цій проблематиці і глибше зрозуміти першопричини виникнення низки захворювань людини і, відповідно, працювати над удосконаленням їх діагностики і лікування», – зазначив В.Семиноженко.

У результаті роботи отримані пріоритетні дані, які ініціювали дослідження щодо створення новітніх систем діагностики та терапії розповсюджених важких захворювань людини.

Так, ідентифіковано та охарактеризовано низку молекулярних маркерів раку молочної залози, простати, головного мозку та нирки людини, серед яких (онкогенна форма фактору елонгації, кіназа рибосомного білка S6, хітіназапобібний білок YKL, низка транскрипційних факторів та інші). Це дозволило розпочати роботу зі створення тест-систем для персоналізованої діагностики і терапії цих захворювань.

Також було виявлено та охарактеризовано низку ізоформ адаптеринних білків родини інтерсектинів як потенційних мішеней для лікування нейродегенеративних захворювань людини, наприклад хвороби Альцгеймера і Паркінсона.

Крім того, з’ясування структурно-функціональної організації аміноацил-тРНК синтетаз бактерій дозволило зробити суттєвий прорив у напрямку створення хімічних протитуберкульозних сполук нового покоління.

«Придбання унікального обладнання в рамках виконання проекту дозволило розширити і створити науково-технічну базу для розвитку систем аналізу експресії генів на основі мікрочіпів для потреб персоналізованої медицини, у першу чергу для діагностики онкологічних захворювань людини», – наголосив Володимир Семиноженко.

Не менш важливим здобутком, зазначив Голова Держінформнауки, є те, що проект Державної ключової лабораторії молекулярної і клітинної біології ініціював тісну кооперацію та співпрацю між науковими підрозділами установ-учасників: Інститутом молекулярної біології і генетики, Інститутом фізіології ім. Богомольця НАН України та профільними медичними установами. Значною мірою це дозволило з’ясувати нагальні конкретні потреби медицини, задоволення яких спільними зусиллями є цілком реальним.

«Проект дозволив не лише суттєво оновити та розширити науково-технічну базу для подальших фундаментальних досліджень, але і створити базу для впровадження наукових здобутків у практику», – підсумував Володимир Семиноженко.

 

За інформацією Державного агентства з питань науки, інновацій та інформатизації

Дата: 
среда, февраля 19, 2014